2.1 Невизначені артиклі в німецькій мові та основні нюанси
Невизначені артиклі ein та eine вживаються, коли ми говоримо про предмет або людину вперше, не уточнюємо, про кого або про що саме йдеться, або маємо на увазі одного представника певної групи. Вибір артикля залежить від роду, числа та відмінка іменника. У цьому розділі розглянемо, коли неозначений артикль необхідний, а коли іменник вживається без нього.
Головне, що потрібно засвоїти:
- Артикль не має жодного перекладу, а просто передає рід, число та відмінок іменника;
- Існує 2 основних види артиклів: визначений і невизначений;
- Невизначений артикль ніколи не вживається для множини.
Що таке невизначений артикль?
Невизначений артикль (ein / eine / ein) — це слово, яке ставиться перед іменником і вказує на невизначений предмет, тобто якийсь один із багатьох, невідомий раніше співрозмовнику або згаданий уперше.
Він аналогічний англійському артиклю a/an.
Коли вживається невизначений артикль?
а) При першому згадуванні предмета.
Невизначений артикль вживається, коли людина, предмет або явище згадується вперше і ще не відоме співрозмовнику:
- Ich sehe einen Hund. — Я бачу собаку. (про неї говорять вперше);
- Sie hat eine Katze. — У неї є кішка;
- Auf dem Tisch liegt ein Schlüssel. — На столі лежить ключ;
- Wir sehen einen Mann vor dem Haus. — Ми бачимо чоловіка перед будинком.
б) Коли йдеться про когось одного з групи.
Невизначений артикль вказує, що йдеться про одну людину або предмет із певної групи, але не уточнюється, про кого саме:
- Ein Lehrer hat uns das erklärt. — Один із вчителів нам це пояснив.
- Ein Student hat eine Frage gestellt. — Один зі студентів поставив запитання.
- Eine Kollegin hat mir geholfen. — Одна з колег мені допомогла.
- Ein Kind spielt im Garten. — Одна дитина грається в саду.
в) У значенні один / одна / одне (у сенсі кількості).
Невизначений артикль може підкреслювати кількість і вказувати, що йдеться саме про одну людину або предмет:
- Ich habe eine Schwester. — У мене одна сестра.
- Wir brauchen einen Tisch. — Нам потрібен один стіл.
- Sie kauft eine Flasche Wasser. — Вона купує одну пляшку води.
- Er hat ein Kind. — У нього одна дитина.
г) Якщо при цьому є прикметник — артикль є обов’язковим.
Прикметник сам по собі не завжди вимагає артикля. Однак із підрахунковим іменником у однині, коли йдеться про невизначену особу чи предмет, вживається невизначений артикль ein / eine:
- Sie ist eine gute Lehrerin. — Вона — хороша вчителька.
- Er ist ein zuverlässiger Freund. — Він надійний друг.
- Das ist ein interessantes Buch. — Це цікава книга.
- Wir suchen eine kleine Wohnung. — Ми шукаємо невелику квартиру.
Коли НЕ вживається невизначений артикль?
а) У множині.
У німецькій мові невизначений артикль ein / eine не має форми множини. Тому, якщо йдеться про кілька невизначених предметів або людей, іменник вживається без артикля:
- Ich habe Bücher. — У мене є книги.
- Sie kauft Äpfel. — Вона купує яблука.
- Im Garten spielen Kinder. — У саду граються діти.
- Wir brauchen neue Stühle. — Нам потрібні нові стільці.
б) При некоторых устойчивых выражениях.
В ряде устойчивых выражений существительное употребляется без неопределённого артикля. Такие сочетания лучше запоминать целиком:
- Du hast Recht. — Ты прав.
- Er hat Angst. — Ему страшно.
- Ich habe Hunger. — Я голоден.
- Sie hat Geduld. — У неё есть терпение.
Неопределённый артикль показывает, что речь идёт об одном, но пока неизвестном или неконкретном предмете. Он употребляется только в единственном числе, а его форма зависит от рода и падежа существительного. Регулярная практика поможет выбирать нужный артикль автоматически.
Форма артикля в зависимости от рода / падежа
| Род / Падеж | Именительный (Nominativ) | Винительный (Akkusativ) | Дательный (Dativ) |
|---|---|---|---|
| Мужской (der) | ein Mann | einen Mann | einem Mann |
| Женский (die) | eine Frau | eine Frau | einer Frau |
| Средний (das) | ein Kind | ein Kind | einem Kind |
| Множественное | — | — | — |
Однако, детальнее к падежам мы вернёмся немного позднее. Важно не забывать, что у неопределённого артикля нет формы во множественном числе. После таких глаголов как “haben” (иметь) и “brauchen” (нуждаться) – требуется ставить артикль в Винительном падеже (Akkusativ). Например, Ich habe einen Hund.
Важно помнить! Все существительные в немецком языке употребляются с большой буквы.
Неопределённые артикли. Чтобы правильно употреблять, важно учитывать смысл высказывания и грамматические характеристики существительного.
Если предмет упоминается впервые, не определён точно или обозначает одного представителя группы, обычно используется ein / eine, в единственном числе при первом упоминании, в значении «какой-то» или «один». Во множественном числе и некоторых устойчивых выражениях артикль отсутствует.